Palus

    Невідомі мені рослини, гілки, гриби; ядкий сморід; якісь кущі з чорними ягодами, білі химерні квітки. Придбав твідовий костюм декілька років тому, темно-зеленого кольору. Краватка та хустинка-паше пасують — темно-золоті; коричневі лофери.

    Я занадто ексцентричний для цього місця, для самого себе тут, хоч і колір одягу підходить. У бутоньєрку — білу квітку, до рота — жменю ягід.

    Химерне видовище збоку: в роті ніби кров, а в бутоньєрці — потойбічне.

    Усміхаюсь собі, усміхаюсь із себе. 

    Моторошний. Ще трохи ягід і ось тих — невеличких прозорих. Ще квітку до бутоньєрки — реп'ях.

    Підвищив ставки — тепер я місцева химера. Палає в зіницях — костюм у плямах.

    Ноги тим часом втратили землю; заколисують болотяна алхімія, аромати.

    Усмішка не щезає, вона тільки викривляється; вода накриває. 

    Я нарешті дізнаюсь те, про що ніде не читав: хто живе в болотах. 

    Окрім таких, як я, звісно...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

De lectore et libris

Indices

Iniustus