Secretum

    Вона сидить у комірчині, люди її туди кидають. У самій тісній, брудній, вогкій, запліснявілій — подалі, в глибині свого дому. Оком загляда в шпарину — чи не випустять її. 

    Рідко випускають. 

    Кажуть, що вона огидна і прекрасна; розсіює морок і породжує його. Хоч двері, які її тримають, — слабкі, замок — дуже складний, тільки кришталевий ключик, філігранної роботи, яким володіє хазяїн дому, здатен відчинити комірку. 

    Складно довго тримати бранку, хоч вона нічого не п'є, не їсть, не просить; лишень постукує у двері; постукує залізними каблучками по підлозі.

    Якщо її показати комусь, її сестра-близнючка оселиться в іншому домі. 

    Гине дім — не стає її.